Коли годинник твій північ руша,
І час стрибає із стрілки в пітьму,
В прекрасне тягнеться кожна рука…
Кому?…
Кому віддати буденність свою?
Чужі машини, за вікнами – ніч…
І б’ється серце в нерівнім бою
Сторіч.
ІІ
Якби злетіти… Від зламаних крил
Повітря градом, вітрами шумить.
Під вічним небом гора чорних брил –
Лиш мить.
Лиш мить живемо. Навколо краса:
Біжу по хмарах, від щастя – сміюсь.
У світі творить Свої чудеса
Ісус.
Пр-в:
Відкинуть смуток, і очі відкрить.
Горить зорею безвимірний світ.
Лечу по небу. У серці дзвенить
Політ.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Поэзия : Далеко – далеко . - Николай Зимин В край тот , я не скрою ,
Тяжело дойти
Грешною душою
С горечью в груди .
Но я верю , будем
Там мы , друг , с тобой ,
Пусть порой и любим
Грешный и земной .
Пусть твердит слепая ,
Глупая душа ,
Что она , дру г , рая
В небе не нашла .
Знаю , ту дорогу
Нелегко найти .
Но на небо , к Богу ,
Нужно нам идти ...
