Я в сніжинках приймаю із неба привіт
Від святих моїх рідних і друзів,
Що з землі відійшли пару місяців, літ
Й поселились навіки в небесній окрузі.
Вони мають одежу білішу за сніг
І морози та спека вже їх не турбують;
Там немає вже мук і тривог всіх людських,
Ні про що і ніяк вони вже не сумують.
Там блаженство небесне панує повік,
Що отут, на землі, навіть крихти немає!
І сніжинки говорять: " Святий чоловік!
Слухай Бога і тебе це в небі чекає!"
Вячеслав Радион,
Everett, WA,USA
С Тобой Господь способно сердце
Земными днями дорожить,
Ведь Ты послал душе усердье
Хоть чем-то людям послужить... e-mail автора:radvyach@yahoo.com
Прочитано 5161 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Неожиданное спасение - виктор Мои рассказики,думаю,больше похожи на зарисовки к проповедям чем на то, что на самом деле называется "рассказ","повесть","роман" и пр. Буду рад, если эта крупица поможет кому-то, кого-то вдохновит, утешит, научит.И буду рад сам вдохновиться, научиться и...утешиться благодаря здоровой критике братьев и сестер во Христе по поводу моего творчества.
